Навiщо, ятриш ти всi рани
Серця. Якi вже майже зажили?..
Навiщо, ти ведеш в тумани
Любовi. В яких любов, давно пережили..
Навiщо знову ти чаруєш?
Мене ти знову окриляєш..
Навiщо, надiю ти даруєш?
А потiм крила тi ламаєш..
А потiм, ти в болотi топчеш
Та з смiхом йдеш кудись в незнання..
Навiщо? Скажи будь ласка, що ти хочеш?
Навiщо завдаєш менi страждання?
Навiщо так поводишся зi мною?
Я ж знаю, що в тебе є Сергiй...
То чом спонУкуєш бути з тобою?
Адже, нажаль, не буду твiй..
I мабуть ним вже нiколи не буду..
А ти щаслива ходиш, вся "цвiтеш".
Так боляче.. Та знай, тебе нiколи не забуду,
Навiть, якщо забудеш ти, або втечеш.
У iнше мiсто. Iнший материк.
Думки про тебе знову окриляють.
Знайду тебе, i вiдчаю крик,-
"Знайшов тебе. Та тобi "заважаю".
