Сьогодні третій день, як ти пішов... А вірити в це зовсім не хочеться. Так дивно, ти ж не був мені ні братом, ні другом, навіть не знайомим. А я тужу за тобою... глибоко, болісно... Хочеться згадати, як колись, ще будучи "пісюхою", дістала твій номер телефону, думала подзвоню разом з двома такими самими "пісюхами" - поприкалуємося :) Насправді ми не вірили, що ти говоритимеш з нами. А ти говорив... Згадую ту дитячу витівку і на душі тепло, ти називав нас "чувіхами", а ми були такими щасливими, що говорили із самим Кузьмою:)Та розмова була веселою, здавалося ми спілкуємося із давно знайомою людиною. Напевно саме через це так болісно тебе втрачати. Ти був - ЛЮДИНОЮ!!! Пригадую, коли помер Майкл Джексон, багато людей страждали через його втрату, а я думала, і чого ви дурні так побиваєтесь?! Думала так, допоки не втратила тебе... Фанати Цоя кажуть :"Цой живий", так само і мені хочеться сказати: "Кузьма живий!" Ти живий в піснях, в книжках, у відеозаписах, у фотографіях, в плакатах, в телефонній розмові, в платівках, у моєму серці. Я жила на півдні, тепер на заході, маю рідних на сході України - з усіх куточків маю знайомих, які не можуть пережити біль втрати ТЕБЕ. Твоя передчасна смерть об’єднала усіх нас в одну суцільну рану... "Герої не вмирають", ця така вже звична фраза на сьогоднішній день стосується і тебе, ти герой Людяності, легенда Людяності, в моєму серці назавжди!!!
Є такі люди, що не вмирають ніколи.. лише переходять в інших вимір, а тут залишаються живими в пам"яті, в історії. І хай більше не звучить його голос, але він живий! Втім, класні чудові люди завжди так покидають нас.. Чому?..
Чому?..
