Аж хапає серце терпкий щем:
Пелюстки гойдаються на гілці,
Виграє хлопчина на сопілці
В білопінній віхолі черемх.
Кличе він кохану для розмов,
Пальцями теребить сопілчину:
Плаче та сміється без спочину
У тінистій свіжості дібров.
А вона, мов ластівка, легка,
Берегами, топчучи покоси,
Поспішає радісна і боса
До дзвінкого чистого струмка.
Ледь хмільна від запахів та чар.
Студить холод ніженьки до сльозець…
Молоденьку пташку на морозець
Заманив вродливий сопілкар.
В неї з сонця зіткана коса…
Він до себе квітку пригортає :
-Притрусило інеєм, -питає, -
Чи в хоралах сріблиться роса?
Солов*ї, хвилинку помовчіть!
Хай собі цілує на здоров*я…
-Я тебе гарячою любов*ю
Від морозу зможу відігріть!
Все, що хотілося б мені сказати, висловили ваші читачі. Додам лише, що вдячна долі за те, що наші творчі шляхи перетнулися в цім житті. У Фейсбуці і в Однокласниках я зареєстрована, щоправда, віршів туди не викладаю. Зчитую нову інформацію. В Однокласниках є кілька моїх віршів, але їх виклала моя подруга з Праги під моїм прізвищем. Я Зінаїда Сидорчук. Заходьте в гості, поспілкуємось.
Черемуха цвіте- кінець травня...А як же покоси... значить був сінокіс?А морозець зазвичай до 9 травня інколи може прилякати... Спростуйте мені, ви це можете...
А взагалі красива історія
На Водохрещу явилась мені поезія...болить досі...Завітайте на слово...
З пов. Надія.
значить був сінокіс?А морозець зазвичай до 9 травня інколи може прилякати... 
Спростуйте мені, ви це можете... 
) 
