. "Будьте ... прості, як голуби" (Матв. 10:16)
Світ міняє тебе від народження вперто, безжалісно.
Ранить ницістю, підлістю. Ріже пихою і злобою.
Б’є насмішками, коле шпильками неправди і заздрості,
Щоб змінити з роками, аби не лишалась ти доброю.
Вимагає жбурнути довіру, любов, доброзичливість
Перехожим байдужим під ноги на звивистих вулицях.
Тобі боляче від безнадії, розпуки, незвичності,
І роз’ятрене серце котятком беззахисним щулиться.
Ти нарощуєш мушлю, натягуєш маску несправжності,
Неприкаяний день під чужими ховаєш обличчями.
Потім плачеш невтішно, тамуючи крик безпорадності,
І терзаєш сумління незгодами і протиріччями.
Те, як важко тобі, бачить Бог із оселі небесної,
Знає та, що постійно навколішки молиться з вірою.
Залишайся для них незборимою, чистою, чесною,
Небайдужою, доброю, світлою, славною, щирою!
25.01.2015р.
Да я вроде не пропадаю. А философия она ж из жизни рождается. Хочу тебе по книге написать. Наряду со всеми +++ есть у меня несколько замечаньиц, существенных и несущественных (Вдруг 2-е издание случится? ) Если народ возражать не будет.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну ось і розплакалсь!Бачу в цьому описі і долю нашої країни, і якось відчуваю, що це і я. Так багато подібностей мого життя, переплелося з моїм рідним краєм. Надзвичайно зворушливо! Зайшов цей вірш у моє серце, беру собі, Сердечно дякую за такі чутливі слова!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, що відчули, що співпереживаєте. Все так, як Ви написали.