UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Левчишин Віктор: ТИХО САМ ІЗ СОБОЮ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ вчитель, 26.01.2015 - 21:58
Я сьогодні замислювалась над унікальністю Ваших віршів. От малувато там деколи технічної витонченості, та й з художністю не потягаєтесь. Проте Ваші творіння такі по-дитячому безхитрісні і беззахисні, що підкупає, хочеться, як матері, захистити, притулити! Творчих Вам звитяг! На днях вичитала художній напрям геніальних робіт Катерини Білокур - представник "наївного мистецтва". Як класно і точно! Щось у Вас з нею спільне! 
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мене примушуєте вступати в полеміку, але я вже трохи тут навчився.По-перше, думаю, що я відношусь до тих поетів, що тут світяться, у яких вірші різні - примітивні і грубі, витончені і карколомні, але вони всі навіть для мене несподівані.Я не пишу вірші під щось, а пишу їх як фіксацію свого стану, свого сприйняття людей, себе, стосунків та, головне, моєї позиції і емоції. Поезія для мене не є самометою, а тільки вираз/звільнення/полегшення/лікування/існування/тощо. По-друге: тут в Клубі є неймовірно гарні та красиві поети. Дехто з них гонористий та зухвалий, дехто витончений навіть занадто, вони, природно, різні. Але навіть серед них для мене дуже мало таких, хто мене дійсно тримає за душу, хоча є такі. Головна біда більшості поетів в тому, що вони передбачені - звичні та вже апробовані теми, епітети, засоби бути оригінальним, що часто-густо є головним і в цьому дехто є великим майстром. Але для мене вони не оригінальні. Щоб було зрозуміло, скажу, що для мене, наприклад, неймовірно цікава Христина, бо кожний її вірш для мене несподіванка. А видатна майстриня пейзажу вже не цікава. Колись в Києві жив видатний художник Юрій Химич. За освітою архітектор. Він міг за один день видати на гора до сотні гуашей і всі вони були видатними. Мій товариш Борис Кучер (неймовірно гарний аквареліст) розказував мені: "Вчора зустрів Химича. Він затягнув мене до своєї майстерні, бо тільки що приїхав з Карпат і привіз 400 пейзажів. Посадив мене в крісло і поклав ліворуч на підлогу стос робіт: "Будеш перекладати праворуч". Я взяв першу роботу і дивився її хвилин двадцять - боже! яка техніка! які фарби! Яка майстерність! Геніально! Другу роботу я дивився п'ять хвилин. А на п'ятій роботі, Вітінька, я заснув!" вчитель, 26.01.2015 - 21:53
Ой як бракує авторського тлумачення!Відчуваю значущість, проте слів бракує... 
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не розумію: як можна тлумачити примітивний та наївний вірш?  Десь в 1991 році у мене був несподіваний контакт із самим собою із майбутнього. Рік окреслений не був існування мого візаві, я це сприймав як якусь злу шараду від Злих Сил і не дуже вірив такому Контакту, але промайнули роки і несподівано я почав розуміти. що дещо з його слів відбулося у мене, хоча це і промайнуло як уві сні. От про це і вірш - про усвідомлення минулого і можливість прийдешнього. Ну, а хто є Оруел, вчитель літератури, безумовно, знає. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
