За селом пасеться череда
І пастух пісні співає дзвінко,
Долинає спів-від лугу до села-
І душа тремтить,і серцю гірко.
Ох,сумні,співаєш ти пісні,
І сумні слова із вуст ти рониш-
Та нерви ж дівочої душі,
Не тривож,ти серденько дівоче.
Вже за обрій сонце закотилось.
Череду пастух жене додому,
Та пісні сумні і досі линуть-
Все не можуть вирватись з полону.
Серце пастуха у грудях б'ється
І слова гарячі,наче жар.
Хто ж тобі на це все обізветься?
Де ж кохання?Хто його забрав?
Вже село давно вляглося спати.
Соловей затих у тім саду
Де пастух не смів іще лягати,
Щоб зустріти доленьку свою.
