основну
новину́ –
головну
на кожну наступну
«завтрашню» днину
сповіщає
звичайний «ді́дівський»
непомітно-настінний одривний календар:
отакий винятковий пророчий дар
тільки «дідівський» одривний календар – має…
а сучасні, глянцеві, перекидні,
річні́-мі́сячні,
розцяцькові і престижні – ні…
…десь, на
цивілізаційній обочині,
у старенькій хатині
на давно біленій до Різдва стіні –
ще туляться, сірі і мовчазні,
забуті провісники одривні́
там, у хатині глиняній,
забутий на покутті – дідух столітній:
на усе ще хвацько-вусатих колосках житніх,
на сокирка́х-васи́льках, про́сі-вівсі́,
усілякому збіжжі-коло́ссі –
у ажурному павутинні
час заплутався
і дрімає-пока́шлює у теплому по́росі,
а з ним – календарі одривні,
настінні-щоденні,
годинники заводні –
з котами-зозулями-гирями – механічні…
заберешся одного разу
у отаку оазу –
побачиш на білій стіні
давно пожовклі прожиті дні
чиїсь одривні
і на кожнім вицвілому листочку
у непримітнім його куточку
знайдеш набиту
найдрібнішим друкарським петитом
основну
найважливішу завтрашню новину…
листок календарний
навздогін тобі
на долівку глиняну упаде -
із пророчим дрібненьким на́писом:
«ЗАВТРА СОНЦЕ ЗІЙДЕ...»!!!
05.01.2015
Моя бабця все такими користувалася і ніякими іншими, щось інше й бачити не хотіла... І я теж їх любила)). час заплутався
і дрімає-пока́шлює у теплому по́росі,
а з ним – календарі одривні,
настінні-щоденні,
годинники заводні –
з котами-зозулями-гирями – механічні…
- час із такими рисами і характером
І загалом ВІРШ зі спонукою до життя
З Різдвом Христовим Вас!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і Вас вітаю з Різдвом Христовим! дякую Вам... і спільно із старим одривним календарем відповідально заявляю - ЗАВТРА СОНЦЕ ЗІЙДЕ! -
Така, здавалося б, маленька непомітна деталь, а насправді така вагома, бо ж що може бути важливішим? Як влучно Ви зауважили! Треба мати неабияку спостережливість, щоб осмислити таку дрібну деталь... Колись такі календарі були в кожному домі. Наш дідусь ще донедавна користувався таким, а зараз купує церковний.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, так - спостережливість... я ті листочки сама щовечора акуратно одривала - щоб прочитати (любила читати усе підряд, окрім газет радянських, звичайно... ну, зауважила врешті такий напис - постійний...
а от думка про те, що це головна новина на кожен завтрашній день для всього людства - прийшла десь за чверть століття - і якраз на мосту через Дніпро, по якому "ходить" електричка метро - я стояла у вагоні,їдучи, дивилася у вікно як сідає Сонце красиво у Ріку долеко там на горизонті і подумалося - що ЗАВТРА СОНЦЕ ЗІЙДЕ - і побачився той листочок колишній із календаря...
от іще через пару десятків років і вірш такий написався...
дякую Вам, Наталю, за симпатичний відгук і "малюночок"...
Так, правда, ЗАВТРА СОНЦЕ ЗІЙДЕ!!!
Тільки, по-моєму, на них не пише саме так, а на кожній сторінці окремо: схід Сонця - о такій-то, захід - о такій-то (на сьогодні, тобто). (Мої батьки досі такими користуються, і я б користувалася, тільки тут придбати нІде )
Одначе то вже натуралістичні деталі, а суть для притчі - вірно вловлена!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на ту пору, коли у нас в хаті на стіні висів такий одривний календар - інших і не було - в лівому верхньому куточку писалося саме так: завтра сонце зійде о(такій то з хвилинами) і про місяць нижче рядочок - яка там у нього фаза... потім ці рядочки перемістилися уверху в центр листочка, а далі вже я не роздивлялася календарі так уважно, бо читала багато і іншої літератури...
та хоч як би там і писалося - смисл той самий - найважливіша інформація, що Сонце ЗАВТРА знову зійде - за що і слава Богу...
може, писали по різному у календарях різних видань... на звороті листочка кажного завжди якась коротенька і часто цікаво інформація була - може, через те, що з дитинством пов"язано, здається таким затишним... сучасні календарі з прекрасними фото - теж гарно, але в них немає такого щоденного тактильного контакту...
дякую Вам, пані Анно приємно, що Ви "уловили" незначну долю чи спробу трошки пожартувати - отакий у мене стиль - непомітно жартувати - коли смішить у легку усмішку жарт мій так-но мене - занадто тонкий певно, що аж нікому сторонньому не помітний... але Ви помітили... дякую
"Завтра"...
Яке ж воно однакове і, водночас, різне...
Різне і, одночас, однакове...
Чудові рядки, п. Валю! Память, історія, чистота, рідність... Чому інколи забувається вона? Чому?
Щиро вітаю Вас! З Різдвом Христовим, дорога п. Валю!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у старих календарях одривних на кожній сторіночці - на кожному листочкові дрібненьким шрифтом писалося десь непомітно - "завтра сонце зійде о такій-то (конкретно о котрій) годині" - ну така інформація подавалася... я тут трохи жартую, але - це справді сама основна новинана щодень - що Сонце ЗІЙДЕ - хіба ні?... як не зійде - решта все просто не матиме значення... бо вже нічого не буде... отаке...
Рада Вас бачити-чути, Лесю... дякую за привітання і вітаю Вас навзаєм...