Ти мене зустрічаєш поглядом,
А у ньому тепла – аж до краю.
Я готова боротись з холодом,
Коли поруч тебе відчуваю.
Ти для мене так пахнеш спокоєм.
Чи на мене так діють парфуми?
Я з тобою, десь там, за обрієм,
Я з тобою легка та бездумна.
Ти цілуєш мене у посмішку,
Так нікому ще не вдавалося.
Так природньо і так без поспіху,
Мов у нас так задавна велося.
Мов ми разом прожили вічності,
Років двісті, а може тисячу.
Я з тобою проста до звичності.
Я всміхаюсь, до тебе пишучи.
І я впевнена, що б не сталося,
Якщо навіть заплачу в подушку,
Як би мені не сумувалося, -
Ти цілунком повернеш посмішку.
30.12.2014 р.
