Прийшла зима, неждана гостя,
прийшла не стукаючи в двері..
А осінь. Осені здалося,
що лист живий, іще зелений.
Що листопад іще для неї,
що листопад не будить зраду.
Осінні змиті акварелі,
нові пейзажі зовсім ранні.
Її відлуння ще в повітрі,
її благання хтось почує.
А листопаду більш не вірте -
прийшла зима. Мороз лютує.
Прийшли холодні срібні ночі,
пастельно-голубі пейзажі
я малюватиму охоче, -
бо кожен місяць повний вражень.
Бо в грудні місто укриває
пухнастий, білий сніг зими
і День Святого Миколая
спішить з дарунками у дім.
А січень візерунки стелить
і з Новим Роком всіх віта,
щоб щастя птицями летіло
у кожну душу і життя.
Та лютий ніби й не жартує:
кує морозом всі стежки
й дороги віхола остудить,
щоб до весни ми не дійшли.
Їх так багато цих казкових
бажань і радостей нових,
пора холодна та жадана
у ритмі танців запальних.
І кожен рік пора ця світла
снігами землю укрива,
щоб світ бажав лиш добрі мрії
й раділа зимонька-зима.
