Старенький котик дивиться в вікно.
Зима холодна так його дратує.
Синичка змерзла,гілочку хита,
щебече щось,та хто її почує.
Сховалось все живе від холодів.
Хто у хати,хто в нори,хто у листі.
Чекає вже весняної пори
горобина в бруштиновім намисті.
А котик хвостиком по шибці б"є.
Зима нічим його вже не здивує.
Синичку він жаліє.Відчинить
вікно так хоче-най переночує.
А залетить-і він все розповість
як лапки по ночам болять і крутять.
Розкаже про життя,що снігом заміта
і щоб зігріть її-в долоні буде хукать.
Мій любий Мурчику,не прилетить вона
і буде десь під стріхою дрімати.
І тільки вітер з снігом у вікно
все будуть стукати,проситися до хати.
Гарний сентиментально-доброзичливий котик 
