(Хокку війни)
«Якщо все одно колись в землю ляжемо і я, і ти
Так чому б не сьогодні без суперечок і суєти?»
(Р. Кіплінг)
Я знаю – хокку не прийнято писати про події чи історію. Навіть самураї не писали хокку про війну (хоча куму як не їм…), але все таки – хокку не може існувати без правди. Я вихоплював часточки свого нинішнього буття і вкладав їх в рядки (бо я в душі хайдзін), і вийшли ось такі хокку війни.
* * *
Живих і мертвих
Засипав глибокий сніг.
Холодний бліндаж.
* * *
Вимкніть ліхтарик!
Навколо сумні лиця:
Хочу темряви…
* * *
Собачі сліди
На грудневому снігу.
Кроки в темряву.
* * *
Гільзи на снігу.
Що таке спокій тиші
Питаю мертвих.
* * *
Сніги та піски.
Образ Будди малюю
Тупим багнетом.
* * *
Все обліплює сніг –
Такий холодний, блідий
Як лиця мертвих.
* * *
Мінометний залп.
Запах гіркого диму.
Яка темрява!
"Все обліплює сніг –
Такий холодний, блідий
Як лиця мертвих" - образи, метафори, поезія війни!
Вражаюче! Немає слів, Артуре!
З повагою, поклоном, з теплом
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ці шматочки гіркої правди,западають в душу,як стріли і вирвати їх вже не в силах Тримайтеся,навіть за соломинку,бо вона також дар Божий хай благословляє вас Господь і покриває від куль ісмерті
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене дома живе кіт. І на війні у нас в таборі в наметі теж живе кіт. Дуже люблю котиків...
ММОЛОДЕЦЬ! 
Каждое хокку -яркая картина войны...
