«Нехай і так! Я радо йду
На чесне, праве діло!
За нього радо в горі вмру
І аж до гробу додержу
Свій прапор ціло.»
І.Франко, 31.05.1880
- Намалюємо прапор,
На цілий листок,
Ми його віддамо для солдата, -
Мій малеча,
Що ходить лише в дитсадок,
Олівці позбирав по кімнаті...
І від того прохання
Умить на душі
Мені стало так тепло й приємно,
Закортіло бігом
Написати вірші,
Адже думка й малюнок взаємні...
- Ось поглянь, -
То розкинулись житні поля,
А над ними блакить аж до неба,
То і є
Наша рідна і мирна земля.
- Сонце також?
- І сонечко треба!
Хай метелики
Вільно по небу летять,
Наче символ козацької волі,
І матуся,
Що вийшла тебе зустрічать,
По доріжці вдовж рідного поля...
- Тато, тато,
Це трохи не те,
Має ж бути зображений прапор!?
- Ах, малеча моя,
Це завдання просте, -
Наш малюнок у стилі метафор...
Якщо хочеш,
То прапор сюди домалюй,
Навіть два, як у матері сина,
А в довершеність думки словами даруй,
Що навік:
«Україна єдина!»
Ось такі ми художники,
Може й слабкі,
Той малюнок летить до солдата...
Хай минають скоріше
Тривоги тяжкі,
Повертайтесь до рідної хати!
17.12.2014
Вірші твої, річки співучі,
Як грім, як блискавка в ночі.
Навчи, відкрий засліпилим очі,
Прошу ніколи не мовчи.
Ти той, до кого руки тягнуть;
Збіднілі духом шукачі,
Духовного так хліба прагнуть,
Твори поет наш не мовчи.
Всі твої праці надихають;
З віршами ми підемо у бій!
Хай ворог наш тебе пізнає,
У кожнім слові твоїх мрій!!!
У кожнім русі твоїх дій!!!
Ми з тобою !!!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коментарі твої співучі,
Вони, як блискавка в ночі,
Що серед неба так рішуче
Здригає землю...
Не мовчи!
І я бажаю не мовчати,
Вже вдвох ми тягнемо цей віз,
Дай Боже,
Ми здолаєм грати,
Які наставив шовінізм...
Настане час,
Це неодмінно,
Скуштуєм солод перемог,
А зараз -
Мусимо сумлінно
Спасти країну від облог!