UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Паламарчук: Валюта „Бля‟ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Петро Кожум'яка (Ян Укович), 28.12.2014 - 02:03
Є буца?Купив собі я буци - суперСтар, та скоро загубив одну я буцу, - ходив в одній у гості й на базар, питав у всіх: у вас тут не є буца? Я з ними разом навіть спав... І футболістом стати побивався, як загубив одну, то всіх питав: а буц мій тут ніде не завалявся? Я втратив сенс життя...воно ж моє! з-за тої буци й Вас спитати хочу: А в Вас, шановні, буци є? Є буци? А вони робочі? Не зрозумієте мене, нажаль, ніколи Бо кожен думає лишень про буци свої, Тож попрошу на свято у Миколи: Щоб він подарував всім отакої – Кому на ліву, а кому на праву, І щоб щораз питали яка в кого Коли знайдуть до пари – ото слава! І не питали більше вже нікого: У Вас іще є буца? Чи нема? Свою знайшли? Чи досі ноги босі? Погано коли є, так як нема, Або коли з дірками в кожній буці. Я точно знаю місце де є буци! «безбуцних» забирають всіх туди! Вони піклуються, щоб у народу були буци… Коли нема – хутчіш туди ходи! Та має бути десь у світі правда! Хоча б яка миршава, куца… Навіщо ж нам така Верховна Рада, Де не живуть, а лиш шукають: Та є буца? 
No saint, 19.12.2014 - 21:13
Прочёл эту хрень... Потихоньку шизею,борюсь за себя у безумства на грани: на этой странице, как в старом музее, полно непотребной бессмысленной дряни. Паноптикум глупостей, свалка цинизма, подборка слепой архаической злобы, Олимп совершенного идиотизма и клятвы в служении Ате до гроба. Всё подано с помпой, с широким размахом, пора бы остыть, только... мало всё, мало! Чирикни по совести, глупая птаха: зачем конопли ты так много клевала? Пропитаны желчью корявые строки, видать, доконала таки деградация... Ответь мне, убогий: ты был на востоке, вот там, на Донбассе, отъявленный наци? Озлобленный бык, самостiйной отрада, ты видел дома и заводы в руинах? Да, ты, представитель майданного стада, вогнавшего в пекло войны Украину! Такое случалось когда-то, при немцах... Как будто во времени снова вернули... в тот миг, когда мать закрывала младенца израненным телом от вражеской пули... Майдан ерепенился: "Воля! Свобода!" А я удивляюсь, как носит Земля майданом рождённое стадо уродов... И просится в мир это самое "Бля!" Да, просится! Рвётся наружу сквозь зубы, в до хрипа простуженных связках рождаясь. Поставил бы к стенке, за волосы, грубо и пулю пустил без сомнений, не каясь, чтоб душу твою непотребную вынуть, в чистилище ей указуя дорогу, с котомкой грехов, натирающей спину, на суд, я надеюсь, что мудрого, Бога. Чтоб грудой камней материнские слёзы, и слёзы детей, и супруг овдовевших в котомке... и горести, словно занозы под кожей астральной души огрубевшей. И чтоб под ногами горела земля смахнув тебя в ад под короткое "Бля!" От имени всех вдов, сирот, погибших и живых жителей Донгбасса и от себя лично. |
|
|
||||||||||||||||||||||
