Ой, Олександре, я вражена...Надзвичайно сильно написано, з безмежною любов'ю до рідної Землі, з бажанням "стояти горою за нею ", з вірою у її краще майбутнє. І хай воно буде завтра, але обов'язково буде... Після прочитання я стала ще більш пишатися тим, що я українка, що ця земля породила таких геніїв, яких ви згадали у цих рядках. Це ДУЖЕ гарно.
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А де ж ваші коми навіть на початку вірша, коли іде перелік фактів?
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЯКІ КОМИ??????? АБО РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ СТАВЛЯТЬСЯ ТАМ ДЕ ТРЕБА, АБО НЕ СТАВЛЯТЬСЯ ВЗАГАЛІ (інколи є винятком тире і двокрапка)! НЕ БУДУ ПОЯСНЮВАТИ ЧОМУ Є ТАКИЙ ТИП ВІРШІВ, ЦЕ НЕ НОУ-ХАУ І ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДАВНО З ПЕВНОЮ МЕТОЮ!
Мені нагадали ці рядки Черкаську область. Я була кілька разів у родичів в селі. Село, здається безлюдним, але швидше, дуже тихим. Неймовірна атмосфера спокою та гармонії із природою. Зелені рівнини, пасуться коні... Навіть трава там якась інша, ніж на Вінниччині. Сам дух Шевченка витає там! Там серце України!
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олександре,
Господь читає вашу душу, а не тільки вірші,
а ваше слово буде хай пророчим,
щоб відступили вражі поторочі; -
Геть з дому нашого і з нашої землі
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00