Ти завжди поруч-в горі і в біді
стискаєш руку,обіймаєш плечі.
Шепочиш тихо-не журись,кріпись
проходить все і це минеться лихо.
Ти завжди поруч-в радості сльозах
майнеш промінчиком,сховаєшся у квітах.
Ось бачиш,вітром шелестиш,настав твій час
в житті уже минулось лихоліття.
Ти завжди поруч-стукаєш в вікно
то краплями дощу,то мокрим снігом.
То Мурчиком до ніг так лащишся,мурчиш,
то на столі лежиш ти білим хлібом.
Ти завжди поруч-стежкою йдемо
ти з колосками тихо розмовляєш.
Волошки рвеш,казки розповідаєш,
ось так з тобою разом живемо.
Буваєш ти веселим і сумним
радієш,плачеш,дивишся на зорі.
І я багато років вже з тобою,
йдемо з народження стежками ми землі.
І на колінах разом стоїмо
і ти в сльозах за мене просиш Бога,
щоб обійшла біда,до хати не зайшла.
Як оберіг стоїш біля порогу.
Я засмутити так боюсь тебе,
бо ти підеш-не забариться лихо.
Ніхто не бачить-в небі ти летиш,
по сяйву місяця спускаєшся ти тихо.
