Мабуть, не все так погано,
Є кава, є рідні, є я.
Нарешті, я скучила, мамо,
прокинулась дочка твоя.
Кидає із жару у сон,
от тільки нічого не сниться.
Твердіє душа, мов бетон,
я знаю, треба молиться.
Молюся, і правда, рятує,
мій Бог. Я умію просить.
Я знаю, що Він мене чує,
я совість учуся носить.
Мабуть, не все так погано,
щось мене збудить, як завше.
Знаю, здаватися рано,
в житті ніким ще не ставши.