Від Харківських беріз, високих
Аж до Карпат, смерек зеленооких
Від Кримських гір
До затишних кав'ярень Львова
Це все моя країна чорноброва
Ти така горда, мила, чарівна
Хоч не один раз зраджена була
Сплюндрована, збезчещена, забута
В полоні ворога закута
Та все одно зцілялась, далі йшла
Ось і сьогодні чорна днина
Нависла знов над Україной
Свої, чужі тебе терзають
Твоїх дітей вони вбивають
І в серці сорому не мають
Та вірю я і Бога мо́лю
Щоб дав тобі щасливу долю
Скінчиться ніч, настане ранок
Зустрінеш ти ще свій світанок
І станеш на коліна перед Богом
Попросиш в Нього, щиро допомоги
І Бог зцілить твої сердечні рани
Що вороги тобі завдали
Піднімешся, умиєшся росою
Вберешся у вінок у вишиванку
І закружляеш у весільнім та́нку
А я полину у дитячу мрію
Де Аюдаг у морі височіє.
