Змішала осінь рими з листопадом
Вже у повітрі пахне зимовій,
А я зробилась черствою такою,
Політики ненавиджу чомусь.
Ось деревце зростає під балконом
Вбирає силу,в радість нам росте,
як тільки впреться у вікно вельможе,
віді́тнуть голову,незапитавше,що живе.
Політика і нечистот закони,
далеко фараонів меч,
в окопах вже говорять мертві,
а небо озивається живе.
Вібралися чини у пір"я,
а тіло дрябле і старе
на плесо доходяги- пенсо лізуть
на біговій доріжці з гаманцем.
А що?..корито те державне,
напхав кармани і біжи,
рашизм,путізм і українські "янки"
змішали грішне і святе.
А генерали з медом в баньку
Вони без них і не в АТО і нікуда
Та їм і смерть чужа незгуба,
немає гідності і там...
Політика терпкая штучка,
тернівка відихає у корчах,
Політика імперія у слові,
чи просто фаворитка без ума.
читаю и в который раз удивляет знакомая старая и близкая интонация..за которую Достоевского зовут гением ...
почему когда мы признаемся в собственной слабости
рядом
начинают оживать
даже спиленные деревья...
очень проникновенно..
особенно во втором катрене...
когда мне плохо...я тоже смотрю на них...
Плискас Нина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так дерева,вони теж живі.Але я на фоні дерева,вела порівняня,все що на шляху,знищується.Вам дякую,за такий змістовний коментар.Доброї ночі.
