19 жовтня.
День працівників
целюлозно-паперової
промисловості.
Без них би рука поетова
(жодна!)
Не зіпсувала й листка,
Не нашкрябала б
жодного
слова!
Працівник паперової фабрики
Бере клейку целюлозу,
Заливає її на гігантське деко.
По периметру
пальцями турботливо розмазує,
ялозить,
як стара єврейка,
що випікає "вуха Амана"
під час Пуриму.
Він з любов'ю пресує папір
гідравлічним пресом.
Уявляє собі, як поети
будуть лити на нього
свій космос,
як замайорять
кольорами веселки
літери в жовтій пресі,
і як пакунки з книжками
заблищать
цеховою
віскозою.
Працівник паперової фабрики
ховає за пазуху
ворох паперу свіжого.
Віриш?
Він крадькома іде
до своєї крихітної
каптерки,
розгладжує
білосніжні аркуші,
з яких проростуть
недопалки й вірші,
і пише на них
про свої зорі й галактики,
доки
рука
не затерпне.
