КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Є в світі речі непідвладні часу.
Людина прийме їх, чи ні…..
Та сила їх не спиниться ніколи,
Минають царства, а вони живі!
Закони Бога видно у природі,
Безмовні речі свідчать про Творця.
І ті мужі, що здатні осягнути,
Із миром на устах провадять нас в життя.
Ми грішні люди, помилок чимало,
Не просте нинішнє життя…..
Але в майбутнє дивимось свідомо,
Від наших дій залежить майбуття.
Всі розуміємо свою відповідальність –
Минуле і прийдешнє в дзеркалі буття….
Ніхто не може совість обдурити,
Ніхто не змінить наміри Творця.
Без миру і свободи людство гине,
Втрачає гідність, йде у забуття.
Дорога миру вся у Божім Слові,
З ним хочемо іти у світле майбуття.
Усі закони для добра людини:
Всі рівні і нема панів, царів.
Хто щирий серцем, їх оцінить.
І буде праведність і мир.
Наразі ми не побороли рабство,
Під гнітом чужоземців і панів.
Панує безлад, жадоба наживи…
Духовність наша на межі пробуд-
ження світів.
У лабіринті хитросплетень і умов
Злочинець і хижак захищені правами.
Феміда, хоч насправді не сліпа,
Паралізована жорстокістю і хабарами.
Не кожен цінить справедливість,
Не кожен Бога признає.
Минає час і Він розсудить,
Бо суд для грішних настає!
Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,
виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.
ображатися на хвору людину чи на її хворобу безглуздо, особливо якщо це психічний розлад, безглуздо також ображатися на хворий народ чи хвору націю...
НАУМ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ображатися дійсно нема причини, але констатувати факт хвороби цілого суспільства необхідно. Цей факт передбачений ще 2 тисячі років тому: 2 Тимофія 3:1-5.
