Відмовляють їхати до тебе.Це-друзі.Але пішли вони.Моє життя!Якщо комусь подобається бути в коконі-це їх вибір.Я ризикну.
Твоє дивне місто...А ти мажорна:-)Декілька квартир/домів.Круто!
Полазили містом.Крім філармонії ніфіга не запам`ятав...В тебе класно-комп`ютер,ліжко,мікрохвильова,душ.Жити можна:-)
Твоя подружка живе в якомусь дивному районі..Та нехай.Причепився якийсь чувак до нас.Не дивно-ти кидаєшся в очі.Ще й цей футбол,коли ми накачалися пивом.Де провести ніч?Жодних сумнівів і думок щодо майбутнього.Ти поруч-мені вистачить.Кінцевим маршрутом,де б ми мали зустріти сон виявився звичайнісінький дах дев`ятоповерхівки,з якого відкривався дивний вид на край міста...Матраца під нами не бело.Тоненька ковдра поверх смоли, під голову-м`яка іграшка.Кожною клітиною тіла відчуваєш усі нерівності...
Обійнявши тебе-не відпускав до самого ранку."Я помню движения губ,прикосновение руками..."(с).Ми не поспішали...Здавлося попереду ще купа часу...
Удвох зранку нас розбудив дощ і ми сонні похапали речі та сховалися на сходах.
Вдома нікого не було.Окрім бутербродів,чаю і теплого душу.Твій улюблений фільм...Одне вся там з тобою...З мамою знайомий,сестрі сподобався-що ще треба:-)?
Щоб ти цього хотіла...
Той же район,пив-скуштував нову рибу-путасу.Катався на гойдалці..і т була...
Накупили додому морозива,якоїсь штуки до чаю і чомусь сосисок.
Мама дозволила лишитися.Якось все просто.Нагодувла мене рагу.Дуже смачно:-)
Десь у цей момент цього дня все почало руйнуватися.Зовні ніби все так як і раніше,та всередині ти вже стала іншою до мене.
А я вам дякую,що читаете 
