Листячком жовтим впаду на стежину,
Що ніжки твої топчуть щоднини.
Дощиком ніжним вмию віконце,
Щоб очі твої бачили в їм сонце.
Замріяно веселку подарую в зеніті,
Щоб зраділа ти їй, наче весняная квітка.
В твоїм подиху жити буду, мов птаха,
Окрилений щастям, любов’ю без страху...
Без страху, що снаги не стане літати,
Що крила комусь вдасться зламати...
Рідний і ніжний, цей струмінь кохання,
Несе мене в вирій наснаги й бажання.
Тримай у руках, лише ти мою долю,
І в радості й смутку, в любові і горі...
19:22. 21.11.2011 р.
