Мій маленький Бог – він давно помер
Він залишив після себе тільки листи
Втопившись у швидкому вирі озер
Він помер.
Й полетіли на землю жовтаві листи…
Мій маленький Бог – був дуже величним
Справжній дикий лев із міста Лева
Він був для мене Богом класичним
О, королево!
Я лиш його і назавжди королева…
Мій маленький Бог – обожнював каву
Цигарками псував темну стратосферу
Вмів любити – повільно і ласкаво
Його атмосфера.
Надихала лише його атмосфера…
Мій маленький Бог – розпускав руки
Вседозволеність його зовсім не псувала
Він носив чорні сорочки і брюки
Я кохала!
Кохала завзято і досі кохаю(-ла)…
Мій маленький Бог – був тільки моїм
Мені належали всі його телефонні дзвінки
Він телефонував у дощ, восени, у грім
Якісь жінки…
Між нами стояли чужі, розпусні жінки.
Мій маленький Бог – найкращий у світі
І хоча його вже давно на світі немає,
І хоча попіл поезії розлетівся на вітрі
Він дрімає.
У грудях моїх, курячи в ліжку, дрімає…
