Шарм залишився моїм віршем
Від поглядів твоїх на мене -
Закрило шию твою кашне,
Ти боялась, що ця мить мине.
Щось питала про перемоги,
Немовби я жигало якийсь,
Про зрізані у мене роги,
Сміялась: "Шуткую! Ти не бійсь!"
Я не боявся. Тільки втома
Від одинокості гнітила:
Давно, давно не мав я дома,
І не торкала рука мила.
Казали, що ти є розпуста -
Було все байдуже. Я думав:
"Не омине її капуста!
Ніяка не врятує гума!"
Потім за доньку, Богом дану,
Боровся з твоїми сестрами,
Та ви вкрали в мене Богдану
Під лайку брутального оркестру.
Старе: втрачав дітей я і раніше,
Та не ламав мене відчаю водограй,
Хоч боляче завжди, чуєш, Лишенько? Лише
Казав тихо: "Боже, мене за біль не покарай!"
К.
08.09.2014
Життя непередбачуване, тому все на світі доводиться пережити... Та Господь посилає нам лише ті випробовування, які ми в змозі витримати. Все, що не трапляється, має свої позитивні сторони.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00