alfa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ХОЧ 1, ХОЧА. спол.
" Хоч, хоча сп. 1. допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словосполученню незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове підрядне речення з головним. Хоч сахарня давно вже закинена, розсипалася і заросла травою, в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум, немов гомін машин і робітників лишився на старому житлі (Михайло Коцюбинський, ) хоч з мосту...; видно,хоч голки збирай;" Хоч скачи у воду, кажуть парубки (М.Ткач)
