НОСТАЛЬГІЯ НАРОДІВ
Кому наразі пощастило,
Хто виріс на своїй землі,
Не скаже що то ностальгія,
Хоч злидні бачив чималі.
Коли біда нестерпно тисне,
Коли не милий рідний край,
Знедолені шукають щастя,
У найми йдуть, ти їх спитай.
Здавалося б, ми в ріднім домі,
Бо вся земля – наш спільний дім…
Та ні ж бо, є бар'єри мовні,
Є звичаї, що не пасують всім.
Сьогодні в світі біженців багато.
Це свідчить, що не просто жити в нім.
Царі і хижаки ніяк не здатні
Навести лад, щоб добре було всім.
Страждають сім'ї, нищаться держави,
Жорстокість переходить в геноцид.
Реклама з пропагандою жирують…
«На всіх язиках все мовчить»
Не здатні люди подолати перепони,
Бо сили зла потужні кожен вік.
Лиш Боже Царство визволить з неволі,..
Про нього буде знати кожен чоловік!
Титанік впевнено кудись прямує…
І гордий капітан вхопився за штурвал.
Він впевнений, що вдасться обдурити…,
Та Бог вирішує коли скінчиться бал,
