Весняне сонце зігріває старість,
Той сивий чуб і зморшки на чолі.
Він ще живе усій рідні на радість,
На цій прекрасній росяній землі.
Весна його своїм теплом зігріє,
І зелень ще постелить аж до ніг.
І серце дідуся від радості зомліє ,
Коли онуки ступлять на поріг.
Розкаже їм про болі і тривоги,
Про побратимів , друзів бойових,
Яких забрали фронтові дороги,
Про те , що й досі молиться за них.
Радість і біль злилися воєдино,
І серце б"ється в грудях ,наче птах,
День Перемоги- то велика радість,
І сльози забриніли на очах.
Ласкаве сонце зігріває старість,
Безмірну тугу у його очах,
Хай він живе ще нам усім на радість ,
Він наш герой - всі груди в орденах!