Людино! Будь завжди людиною,
Яким би ти шляхом не йшла,
Тернистим , прямим , чи вузькою стежиною,
Бо ж доля у всіх не одна.
В одного доля , наче добра мати,
А в другого - матері нема,
Із матір"ю в світі добре проживати ,
А без неї лихо , горе та журба.
Зумій свій хрест нести смиренно,
Нікому не розказуй про свою біду,
Не зупиняйсь , неси його щоденно,
Скажи собі , що я дійду! Дійду!
Дійду і усміхнуся я щасливо,
Що все пройшла , що воля в мене є,
Господь мені поміг у цій дорозі,
Сама свій хрест нести була б не в змозі.