горизонт тіней,
які вчора були ще тілами,
сповненими твоїх поглядів,
сьогодні нагадують хмари
у безхмарний день.
їхні контури можна побачити,
тільки якщо захотіти,
їхнє наближення можна почути,
тільки злетівши до них.
але ти у найкращому випадку Ікар,
тому краще й не намагатись.
вони дивляться на тебе
із задзеркалля подій,
що не стались між вами,
бо тепер там Ла-Манш
втоплених ваших
речей і вчинків.
і того, що було колись
у твоїй присутності
кров'ю і плоттю.
а ти на березі сидиш один,
роблячи вигляд, що ти не один.
просто відсутність людей
тепер сповнена тінями.
вони обрали такий шлях,
рухаючись від того, що було
між вами, на захід, до сонця.
щоб під його промінням
у найспекотніші дні
ти сам шукав їх,
ти сам готовий був здатись в полон.
тому запам'ятай: тіні підступні.
і допоки світитиме сонце
вони невідступні.
