В лілово – малино́вих барвах світла За обрієм тихесенько згасав Спекотний день розплавленого літа… О, надвечір'я чарівна краса! Краса природи і краса людини, І їм співзвучне щастя – відчуття Завершення натрудженої днини – Малесенької часточки життя.
ID: 515230 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 03.08.2014 13:34:03 © дата внесення змiн: 03.08.2014 13:34:03 автор: alfa
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie