Ти спиш. А я сиджу напроти.
Тебе торкаюсь поглядом своїм.
Я чую снів твоїх легенькі кроки,
Я бачу сонце твоїх світлих мрій.
Ти спиш. А я завжди є поряд.
У сяйві місяця, у росах і дощах,
У мушлях буду звуками прибою..
Із ниток спокій я плету у снах.
Ти спиш. Закриті оченята.
Годинник цокнув стрілками на дві.
Наважусь я тобі нашепотати:
"Завжди з тобою. Ангел бо ж я твій..."
(19.01.2014)
Чудово! Головний лейтмотив розкриває всю суть ніжності, чи то до коханої людини, чи до дитини. Та основний тут зміст, що сповнений частково метафоричними, частково реальними образами. Дуже захоплююче та ніжно
Олександра Кійко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі завжди повні і гарні коментарі! Рада, що заходите в гості почитати вірші!