Тобі тут не сподобається рідна.
Пробач,що я тобі це вкотре кажу.
Немає ні багатих тут,ні бідних.
А хочеш-про щось інше я розкажу?
Тут пахощі такі!..Тут дуже чисто.
Нема хвірток...Так,наша вже старенька...
З перлинок чистих я тобі намисто...
Сьогодні хоч поплач моя рідненька...
Тобі тут не сподобається.Спати
Не хочеш зовсім.Так,я не стомився.
Залишилось тебе лиш дочекатись.
Сьогодні цілий вік я промолився.
Тобі тут не сподобається...Чуєш
Сьогодні вітер?..Знов мене не бачиш?
Чому ти на долівоньці ночуєш?..
Чому?..Чому сьогодні ти не плачеш?..
Клянеш?Не треба!Чом мене не чуєш?!
А я тобі і квіти тут...Змирися...
Чому надворі гола знов ночуєш?
Я тут...Прийшов...На хвильку притулися...
Тобі тут не сподобається зовсім...
Я впав...Летів...І ні краплини крові...
Тут тільки не жовтіє стара осінь...
І ще багато у серцях любові...
І не болить...Долоньку не зцілуєш...
Сваритися не будеш.Я чистенький...
Та ти хоч раз мене тепер почуєш?!
Поплач...Поплач хоч крапельку рідненька...
Піди у церкву!Ти ж бо так ходила!
Змирися і поплач...Невже не любиш?..
Мені із неба бачить вже несила...
Я сплю...А ти ранесенько розбудиш?
Тобі тут не сподобається...Раєм
Для тебе були миті,коли разом...
Поплач і не кляни...Усі ми знаєм,
Що біль мине...Мине матусю з часом....
Поплач...Піди у церкву...Ти ж ходила...
Маленьку свічку запали рідненька...
Ти мене вірить в Бога скільки вчила!?
А що сама ти робиш дорогенька!?
