По морю рук... По хвилях жовто-синіх...
Під плач та стогін української землі
У небеса відходять вільні, сильні...
Сотня кращих, відданих синів.
Останню шану їм віддав Майдан.
Героям слава! Нації! Народу!
Який життя своє поклав
За честь, за волю, за свободу...
З промінням сонця, з весняним дощем
Вони повернуться колись додому.
Під видом ангельських долонь
У сні обнімуть сина й доню...
Лише отам у сні вони разом.
Веселі, безтурботні та щасливі.
Та сон скінчився... День приходить знову...
Без посмішки... Лиш з слізьми на обличчях.
22. 03. 2014
Ох, Наталю... Як сумно... Загинули хлопці за свободу... Та не закінчилося на тому. Тепер до Сотні приєднуються інші... Немає кінця страшному ланцюгу втрат... Плаче Україна... Надіємося на Бога...
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто ж тоді знав що так вийде... Тепер з наших хлопців на небі цілі батальйони будуть... Хай Бог допоможе це пережити.
Гарно Вам Богданочко, дякую.