Буде краще
Буде краще
Буде краще
Буде краще
Буде краще
Буде краще?
Неодмінно.
Якщо припиниш
Дивитись на ці каруселі світу, що вже зруйнувався
і прямо пропорційно до розташування погляду смерті
Заскочиш у них,
І вилетить пілот зі свого літака,
наче яблуко, котре падає із дерева під тяжкістю
пізнання того, хто його зірвав,
і вибухне стеля навісного сміху,
як вибукла заправка, що транспортується
під важкістю сірника у купу згарища.
Чорношкіра саламандра,
ось і небесний стовбур мантри
ти
ти
ти
ти
ти
ти
ти
знаєш усе, що було до наукових доктрина[!>
Ти знаєш усе, що повинен знати(!)
Не людиною станеш,
не твариною ступиш
на пляжі смертоносних лагун,
не рослина у твоїх серцях
знищить повітря,
а твоя необережність,
що наче ілюмінативний будинок із книгами,
котрі не дають знань
лише еститизоване відчуття
відсутності зниклого.
Хто б почув од тебе що тобі було й буде добре?
Хто б зіскочив із тобою з кари фантастичного відчуття
пожиттєвої втрати?
Те, що було не вирішує
наявність теперішніх справ,
трави̒
свої казки,
як комах,
котрі обсіли тіло
у пошуках слинявого страху,
тr/а/хни себе за те,
що віриш у ідею власної індиферентності.
tr@хай свої думки, до поки вони не здобули
Звання «думок дев’ятої ступені вищості»
відпусти й вивільни дух,
що три роки був прив’язаний до наелектризованого стільця
плач і смійся,
смійся й танцюй –
танцювати добре не потрібно,
викидай й кидай своє тіло,
як маленьку черепаху з пошкодженими мізками
трави ̒свої казки
й трава проросте до місця, де всі зітхання перетворяться
на музичну скриньку
Буде краще?
Буде краще?
Буде краще?
Буде краще?
Буде краще
Буде краще?
Неодмінно.