Солодко пахне липи цвіт,
Сонце проміння шле.
Закохана у Божий світ
Цілуючи квіти пройде.
Нині з вітанням від зірок
Зустріне сімох янголят,
І запитає зробивши крок:
«А вас крильця не болять?:)»
«Ні, не болять, хіба рідко коли...
Та знати повинна сама, -
У тебе такі ж крила в душі,
Хоча за спиною нема))»
Від янголят з небес дарунки прийме
у тиху Купальську ніч.
Подякує, всміхнеться, обійме...
А вранці крильми намалює вірш.
Солодко пахне липи цвіт,
Сонце проміння шле.
Закохана у Божий світ
Цілуючи квіти пройде.
І янгол, усміхаючись в слід,
Прошепоче: «Вічне дитя!
Пройшла через вогонь і лід,
Та все ж благословляє життя»
Знаєш,я вчора думала про самі дорогі подарунки в цей день.Що заставляють мене плакати.Пам'ятаю,моя племінниця була ще дуже маленькою і збирала гроші на медведика,щоб купити мені.Потім одна подруга з Мелітополю приїхала до мене в Одесу,щоб подарувати виступ дельфінів.Знаєш,я так плакала.Я чомусь навіть по телевізору не бачила як вони танцюють.А тепер подарунок від тебе.Я так тебе дуже люблю...
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти хороша Людина, заслуговуєш на такі дарунки, а мій - то лише вірш, можна було частіше такі дарувати, (ти для мене он скільки написала, але рідко коли тепер мені віршується
Вітаю тебе. Бажаю сліз лише від радості та щастя Цілую і дуже-дуже люблю. Дякую, що я тебе таку знаю
Цілую і дуже-дуже люблю. Дякую, що я тебе таку знаю 
Справді, Крилаті варто вірити - вони з Відою зустрічались в Одесі
