Вечір напрочуд затишно упав на бруківку.
Вулиці згасло завмерли в оточенні тиші...
І прогулятися звично ми вийшли з домівки,
щоб подивитись, як зорі Паланок колишуть.
Гнучко тополі стрункі нам вклоняються знову –
вітер вздовж річки, як завжди, не зна відпочинку.
Хвиля мінлива забарвлює ніч веселково
Іскрами світла з ошатних приватних будинків.
Нам до вподоби нічне, трохи зморене місто.
Погляд шукає нових, не знайомих ще вражень.
Хочеться вдвох у затишному сквері присісти
Серед весняних прозоро-пастельних зображень.
(композитор вибрав як приспів:)
Гілочки сакур підкажуть стежину додому...
Вдома - синок, що батьків відпустив погуляти.
Десь між будинками нашу сховали ми втому,
В сутінках рідного міста, що теж хоче спати...
04.03.09р.