Привіт.
Ти, знаю, любиш дощ
і вітру сум, печаль осінню
міських напівпрозорих площ...
Глянь -
вечір причаївся тінню.
Ось я пишу тобі листа.
Ми так давно не говорили
про те, що дарувало крила.
Вже я не той...
І ти не та...
Запросим до розмови ніч?
Вона нам не відмовить, звісно.
Хоча утрьох нам ніби тісно...
Але хіба у цьому річ?
Ти, відчуваю, вже не та.
І я пишу інакші вірші,
хоч кажуть –
нібито не гірші.
Та їх до цього ось листа
я не додам.
Це – не для тебе...
В них вже для нас
немає неба...
Сумний вірш але така легка ненав"язлива подача: поміркувати, осмислити. Дякую, за зворушні рядочки. Сонячного Вам дня та нехай у Вас буде все прекрасно.
..дякую за теплі побажання і за таку хорошу оцінку моєї писанини ) Вірші пишуться під різний настрій, тому і відповідна настроєва барва малюється ) І Вам творчого настрою і всього найкращого.
Тоді я згодна послухати у твоєму виконанні Вовчика Братика, Колобка, Капітошку, Чахлика Невмирущого і Їжачка в тумані.
Можеш сміливо запрошувати на свій творчий вечір. Що мені до Мукачевого - кілька метрів
Я принесу цукерок, а ще готуватиму каву для гостей, якщо буде треба
She said: gray... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так воно зазвичай і буває " Вже я не той... І ти не та... ")
She said: gray... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...все змінюється тому і в коханні, як і в природі, напевно, бувають пори року - романтична весна, гаряче літо, сумна осінь і холодна зима Хочеться вірити, що є щасливі вийнятки суцільного поєднання весни і літа