Хто ти?
Так упевнено, вільно підходиш до мене...
Тонкі пальці торкаються ніжно щоки...
Дивний легкості струм... від твоєї руки...
Серце б'ється, мов впійманий птах, - шалено...
Хто ти?
У цій таємничій кімнаті з тобою одні.
І уже не втекти... за спиною - стіна.
І заграла десь в тілі чарівна струна...
Не чекала на гОстей сьогодні ввісні...
Та ти, незнайомцю, - моє сновидіння...
Міцний та хмільний, мов багряне вино.
Заманюєш, кличеш мене... на дно?
Неба ясного... а може, безодні, творіння?
Хто ти?
Минуле? Майбутнє? Чи витвір уяви?
Ці очі красиві... кольору стиглих слив.
Твій погляд блудний... іскру запалив...
Стільки сили, і мужності в твоїй поставі...
Хто ти?
І я хочу втекти... Але тіло мені не кориться.
Змішалося разом грішне із праведним...
Ти просто прийшов до мене маревом...
І це тільки сон... а що зі мною твориться...
Гарно! 
