Боже для чого я принижуюсь?
Для чого втоптую себе в болото знов і знов?
Ми ж знаємо, що просто так не виживу!
Навіщо Ти забрав мою любов?
Для чого поселив в цій бісовій країні?
Краще б я попала на війну!
Героєм бути ліпше, але роль повії
я ніколи у житті не осягну!
Мені так важко, як ніколи не бувало!
І я не знаю чи кохаю чи люблю,
І я як бомж, що снуюючи в підвалах
у брудних буднях якийсь кайф ловлю.
Ти знаєш, мені так самотньо.
Хоча живу з людьми серед людей...
Прошу Тебе, я хочу у безодню,
Де світ зникає з квітами ночей.
Я хочу там, де лопотять крильми,
Де шепіт вітру це не заборона
Я хочу там, де з мертвими дітьми,
Як з янголами грається Мадонна.
Будь ласка забери мене з Собою,
Я просто більше так не проживу.
Прийди до мене, коли тихо вдома.
Я для Тебе, Боже ось цей вірш пишу
Та я зрозуміла взагалі-то, одначе про тих, хто у Раю, якось не прийнято казати "мертвий". Можна спробувати підшукати інше слово, що краще передало б те, що ви намагалися сказати. Не знаю, може, я надто прискіплива?
ЕТ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не думаю, що прискіплива. Просто слово мертвий часто асоціюєються з вбитий особливо коли мова йде про дітей...в нашому світі вони явно не живі, а в іншому, то вже інша справа. якось так.
Думаю я висловила все, що на той момент вважала потрібним.
Не люблю змінювати шось у віршах з часом.
