До тебе душа лине,
Давно такого не було.
Таке буває дуже рідко,
Приходить швидко й непомітно,
Перша зустріч,
Перший поцілунок,
Перші обійми,
Після них стало так гаряче,
Серце битись так почало,
Як б’ється рідко, не завжди.
Воно лиш б’ється так тоді,
Коли душу рідну зустрічає,
Чує голос, сміх, ніжну цю вимову,
В нікому більше, її не помічає.
Майбутнє наше не відоме,
Чи ще зустріну я тебе,
Чи перетнемося шляхами,
Чи порізно собі підем.
Життя покаже,
Спішити лиш не треба,
Не треба все гонить вперед.
З тобою поки просто погуляєм,
А далі що, не будем думать наперед.
Хотілося б, щоб все було так гарно.
Бажання сила є велика,
І віра, також не мала,
Треба вірити й хотіти,
І ще для цього щось робити,
І все тоді, все класно в нас буде.
