Сара Тісдейл
ПРИЙДЕ ЛАГІДНИЙ ДОЩ…
Варіант 1
Збудить лагідний дощ аромати земні,
Ластівки́ защебечуть пісні навесні.
Із нічного ставка зрине жаб’ячий спів,
Затремтить на вітру білий цвіт диких слив.
Як жаринки, вільшанки зірвуться в політ,
Потім сядуть на мить на низький живопліт.
Розцвіте вся природа й не знає вона,
Що примарою досі тут бродить війна.
Буде ба́йдуже мешканцям лісу і рік,
Що в тім вирі загинуло людство навік.
І красуня-Весна у ранковім розмаю
Не помітить, що вже нас з тобою немає.
Варіант 2
Прийде лагідний дощ і запахне землиця,
Закружляє із щебетом ластівка-птиця,
Із нічного ставка зринуть жаб’ячі співи,
Білим трепетом знов зацвітуть дикі сливи.
Спалахнуть, наче іскри, вільшанки в польоті,
Що примхливо співатимуть на живоплоті.
І нікого в природі не буде обходить,
Що примара війни, може, досі тут бродить.
Не помітять птахи, і дерева, і ріки,
Якщо людство загине в тім вирі навіки.
І Весна, умиваючись зранку росою,
Не помітить, що більше нема нас з тобою.
Видатна американська поетеса Сара Тісдейл (1884-1933) першу книгу віршів видала 1907-го року. Жила у Сент-Луїсі, останні роки провела у Нью-Йорку. Покінчила життя самогубством (отруїлася снодійним).
Творчість поетеси високо цінували її сучасники. Збірка віршів «Love Songs» (1917) – зробила її першим лауреатом найпрестижнішої у США Пулітцерівської премії (1918). 1933-го року видала останню книгу «Strange Victory».
Та справжня слава прийшла до неї посмертно і несподівано через цей невеличкий вірш з книжки «Полум’я і тінь» (1920). Початок першого рядка цього вірша «There Will Come Soft Rains» став назвою короткого оповідання письменника-фантаста Рея Бредбері у постапокаліптичному жанрі з циклу «Марсіанські хроніки». Оповідання було надруковане 1950-го року і досі вважається одним з найвідоміших у світі науково-фантастичних оповідань. В ньому наводиться повний текст згадуваного вірша і, завдяки цьому, Сара Тісдейл набула світової популярності . Створено багато пісень на цей вірш, є симфонія Єфрема Подгайца, у фіналі якої звучать слова твору у виконанні співачки.
За мотивами оповідання Рея Бредбері створені анімаційні фільми, наприклад, оцей, найкоротший:https://www.youtube.com/watch?v=RcNN5MmmihA
Sara Teasdale (1884–1933)
THERE WILL COME SOFT RAINS…
There will come soft rains and the smell of the ground,
And swallows circling with their shimmering sound;
And frogs in the pool singing at night,
And wild plum trees in tremulous white;
Robins will wear their feathery fire,
Whistling their whims on a low fence-wire;
And not one will know of the war, not one
Will care at last when it is done.
Not one would mind, neither bird nor tree,
If mankind perished utterly;
And Spring herself when she woke at dawn
Would scarcely know that we were gone.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Варіант пані Ольги читала, обов'язково напишу коментар. А поки що сижу відповідаю тут. Я ж не тільки Зануда, а ще й Черепаха. Над кожним словом думаю. Смайликами бавлюся
Мені ще два варіанти перекладу на українську прислали - дійсно, щось неймовірне Сара Тісдейл -forewer!
Магічні переклади...Мені, Таню, до душі чомусь 1 - й варіант.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую-дякую-дякую! Мені теж перший подобається, формально він ближчий до оригіналу (рядки коротші) і всі рими мене задовольняють. у другому варіанті росою-тобою вважаю дуже поганою. Ну і взагалі...
Обидва варіанти чудові, але другий мені більше до душі, він якийсь *основательный*.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога @NN@, приємно, що Ви навіть ще раз повернулися написати свій коментар (ну а кому ж таке не буде приємним? ) Отже, не гніваєтеся на мене? Ваша думка збігається з думкою мого чоловіка, який сказав про другий варіант "академічніше" Дякую Вам за коментар, завжди рада Вам
Раніше я робила переклади пісень і знайомила читачів з біографіями відомих виконавців, а потім втратила цікавість...
У мене була довга пауза, взагалі нічого не писала...
Було таке враження, що я спустошена емоційно і лексично...
Спочатку я перечитаю всі ваші переклади, а потім щось Вам напишу.
Мені треба час, щоб все проаналізувати...
Я не люблю писати стандартні відгуки...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Ольго, а у мене все моє "писання" - одна довга пауза. Ті 10 віршиків "Свого" за все життя... Просто багато гуляю і співаю. Моє кредо: "Даруй, яка там слава, послання у віки! Така собі забава - римовані рядки..." Саме, римовані, по сто разів міняю (гуляючи), щоб я була задоволена. А лексично? - ну тут непочатий край. Така мова, така багатюща. Правда, заяложена тема "про нашу мову калинову" для мене теж табу
Одного разу я зробила маленький переклад 4 рядочків. Також 2 варіанти. За цю роботу отримала від професора-американця антологію американської літерату в подарунок, хоча мені здавалося, що моя робота була нескладна...
1 варіант.
Догорает моя свеча,
До утра ей светить не дано,
Но друзьям и моим врагам
От свечи моей всем светло!
2 варіант.
Свече подобно прожигаю жизнь свою
И, может быть, не встречу я рассвет,
Но и сгорая, я еще горю,
И раздаю друзьям свой яркий свет...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Оленько! От би мені знайти десь такого професора-американця Дуже б хотіла помістити свої переклади в якусь, може, колективну збірку українських перекладів з англійської Це при тому, що я абсолютно немарнославна, ніколи не хотіла видати "Своє" друком. Але, ні! Колись написала була збірку для дітей - от її можна було б і надрукувати
На жаль, я не так добре знаю літературну англійську мову, щоб розуміти вірші дослівно без словника. Я більше мала справа з розмовною побутовою лексикою...
Саме тому подивилася несуразний варіант, який зробив електронний перекладач, щоб ще краще зрозуміти, наскільки складний художній переклад Ви, ТАНЮ, зробили.
Я не випадково назвала ваші переклади переспівом, тому що ваші варіанти є до певної міри самостійними. Вже те, що ВИ зробили 2 варіанти говорить про те, що у ВАС є своє бачення і своє тлумачення тексту.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, тут я вже Вам писала про свої принципи перекладу. Ясно, що головне - це передати дух оригіналу, але я майже "до крові" б'юся і за "букву". +
Дякуючи Вам, ознайомились з чудовим віршем, зворушливим і щемним. Обидва варіанти звучать дуже гарно, але на душу мені краше ліг перший.
Спасибі.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам! Я з Вами згідна. Я зробила не 2, а 3 чи 4 варіанти, той, що Вам сподобався, був останній. Отже, мені він мав подобатися найбільше (за замовчуванням ). Але хотілося дізнатися неупереджену думку інших.
Так гарно і щемно... Наче про наше сьогодення. Обидва варіанти бездоганні! Мені до душі більше перший, але це залежить лише від цієї миті сприйняття! Завтра я буду іншою, і можливо мене пройме другий... все відносно...
дуже гарно, Таню! так проникливо-душевно...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Yes! Перший - я так і думала. Тут рядки на один склад коротше, що ближче до оригіналу. Ириночко, дякую за все.
Весна не заметит - сущность быстротекущей жизни и уходящей любви. Красиво!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нірочко! Дуже дякую, але ж Ви не дочитали: у вірші йдеться про всесвітню катастрофу - людство загинуло через ядерну війну І уявіть собі - це було написане 1920-року Атомна бомба була створена у США 1940-го року.