***
Чималий шмат свого життя
в моменти болю, каяття,
вагань чи вибору путі,
живу у п'ятому куті.
Лиш той куточок пізнає́
мене таку, яка я є.
***
Сховавшись в п'ятому куточку,
творю свій власний добрий світ...
В нім завжди є відправна точка,
що надихає на політ –
мов перевтілене створіння,
реальне в нереальнім сні...
Це – сфера тво́рення. Творі́ння
народжується тільки в ній.
"У каждого из нас насвете есть места,
Куда приходим мы на миг, уединиться,
Где память, как строка почтового листа,
Нам сердце исцелит, когда оно томится ..."
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І в серці зазвучав голос Талькова. Це моя улюблена пісня в його виконанні, дякую
А я вже всі клумби засадила, а вчора ще й травичку якусь обабіч входу, може розростеться і буде утримувати землю під самшитом, а ще іриси зацвіли - білі, жовті, голубі, сині і фіолетові, декілька рудих, а запах - голова кругом. Чекаю, скоро піони розіллються морем. Цієї осени потрібно буде все розсадити, а то цвіт став мілкий.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трудяжечка, молодчинка! А в мене – бур'яни по коліна. Поки полола город, клумби заросли. Якщо буде погода, то завтра розчищу.Цьомаю.Добраніч