Звідкіль ти взявся з власною бідою?
У мене, віриш, досхочу проблем…
Немов дитя, стоїш переді мною
У оргії заплутаних дилем…
Забудь і не нав’язуй катастрофу -
То тимчасовий задушевний стан.
Тебе він не знівечить анітрохи
І не спричинить ваговитих ран.
Багато, друже, ти не розбираєш -
Життєву школу навіть не почав…
Мені б твоє… Не помилився б, знаєш -
Усім цього блаженства б позичав.
Так близько не бери усе до серця,
В дрібниці пориватися не смій.
Як дійсно щось серйозне відізветься -
Я підкажу. А поки не дурій…
(30.10.2008.ПН:064)
