Подейкують, що іноді в лісах
З’являється істота чудернацька.
З’являється нізвідки і зненацька.
У жилах їжачись містичний жах,
Як десь майне такий людино звір,
Чи, може, навпаки – звіролюдина –
Кошлатий велет з дикої родини,
Сучасності гнучкій наперекір.
І хто він?
Загадковий дух лісів?
Химера на подобу вовкулаки?
Не чули, щоб ричав або ж балакав.
Та, певне, взагалі не знає слів.
Не заженеш такого у куток,
Бо раптом зникне,
Між дерев розтане.
Ні куля не бере, ані капкани.
І схованки не вивідав ніхто.
Він, може, не тутешній?
Сам не свій?
Натрапив хід в реальність невідому.
На нас погляне
І спішить додому –
У, певно, кращий –
Паралельний світ.
Перенесення в казковий світ!
