Ми за озерами, морозом скутими,
Що загубилися в очеретах.
Над Михайленковим далеким хутором
Прадавня тиша плине наче птах.
Піщана вулиця до лісу тулиться
Бруниться-в'юниться і се, і те ...
Ночами млосними аж ген за соснами
В лісах купальських папороть цвіте.
Приспів: Ой, гиля, гуси
На чисту воду
У верболози
Поміж отав!
Не тільки буси –
Дівочу вроду
Козак помітив
Та й привітав.
Живем, не тужимо, усе, як водиться
За вітром-стужею приходить май
У нас посіється, у нас і вродиться
Тож приїздіть на пишний коровай.
Між верболозами зронили пір'ячко
Поважні гусоньки - старі й малі
Живи, наш хуторе, мале сузір'ячко,
Притулок наш єдиний на землі!
