малює старість
свій портрет величний
на домотка́нім полотні
мого́ обличчя:
густими грубуватими мазками,
контра́стами
землисто-попеля́стими,
працює нерозба́вленими кра́сками
на перкаля́х мого́ простенького лиця́ –
хай ба́виться…
знічев`я розважається
...надто різкі малює тіні
на кожнім ви́гині
м`яких округлих ліній,
у кожній плавній улого́вині –
густі і темні прокладає тіні
од свого імені
але!
від перепи́сування то́го,
контрастного і руйнівно́го
нічого
по суті не міняється в мені…
всере́дині, у серцеви́ні,
у самосприйнятті́,
у самовідчутті́ і само-розумінні
…у затушованих туманами очах
живий огонь не вичах, і не зчах –
і поглядом прозорим
шукають очі – де квітки і зорі
ми
із квітками й зо́ря-ми –
взаємо-розуміючись говоримо…
23.03.2014
Прекрасний портрет справжнього Поета!
А мені порадили постригтись налисо, бо зробився сивим. А я їм кажу: "Я собі так подобаюсь."
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благородна сивина - це красиво... люблю сивину - мабуть, цей "процес" чимось схожий на осінь... у мене коси не сивіють... поки що коли ж побілію, як достигла квітка кульбабова - налисо стригтися точно не стану - хто б там і що й радив
Порівняння внутрішнього світу із зовнішнім - наповнення суттю, осяяння, сходження сонця на обрій. Нехай завжди буде сонячно! А кінцівка про розмову з квітами й зорями віддзеркалює взаємопритягування Дуже світло
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, люба пані Окрилена старість - зовні не приваблива, але все залежить од того, як до неї ставитися...
"Нехай завжди буде сонячно!" - хай так і буде насправді...
Стрижень духовний - живий вогонь - не підвладний такому художникові, що так собі бавиться, нехай щадить час і Вашу гарну зовнішність
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
старість - одна із формальних умовностей світу сього... але тільки минула зима (Майдан) і от весна (путлерівська навала) - зробили мене старою... що ж, такі події без втрат не минають...