Ще трохи хлопці... Трохи... Вже світає...
БатькІвський голос диктора звучить...
Із серця рветься слово, що благає
Та заохочує, до днини, щоб прожить
Всі втомлені, покраяні чеканням
Та кіпоттю із чорних шин...
Ще трохи хлопці, трохи! Вже світає...
Пророче голос диктора звучить...
А сліз нема. Лиш камінь душу тисне.
За тих, що з нами й тих, що Бог забрав...
Ще трохи хлопці... трохи. Вже світає...
Настане ранок з багрянИх заграв...
Прости нас сотнику та дикторе з Майдану!
Що ми не там!... Не з вами!.. Не в борнІ !..
Що лиш молитвою частково помагаєм
І снайпер не поцілить в сльози ці...
Лиш цівка крові, що лилАсь з-під каски
Та сильний невмирущий дух
Безмовно твердить: " Хлопці, вже світає!
Борімся! Не допустим мук... "
