Прокидайся від сну, Україно, відроди свою гідність святу,
В світі Божім будь завжди єдина, покажи всю народа красу.
Ти, як фенікс із попелу встала, розчесала чудову косу -
Васильковим вінком уквітчала золотаво-пшеничну главу.
Ти скорятись нікому не стала, гордовито підвелась з колін,
І на подвиг небесний послала сотню мужніх найкращих синів.
Їх із сумом і болем втрачала, шлях геройський вкривала слізьми,
Але світові Ти показала - в кого кращі на світі сини.
Ти змінилася враз, Україно, посивіла від горя й біди,
Та ніколи в біді не покинуть Тебе дочки Твої та сини,
За свободу свою заплатила невимовно велику ціну,
І тепер вже ніхто не посміє сплюндрувать честь і гідність Твою.
Ти тепер не така, Україно, як була ще учора й колись,
Бо козацького духу герої на Твій захист усі підвелись.
Піднеслась ти у світі до неба і розправила плечі свої,
Щоб отримати місце під сонцем на своїй, Богом даній землі.
Прокидайся від сну, Україно, сон був довгий, страшний і сумний,
Час збирати каміння, народе, ти вже вибрав єдиний шлях свій.
І тепер ще тісніше у лаву треба встати синам і дочкам,
Щоб прекрасну соборну державу передати майбутнім вікам!
В України є все для того, щоб стати раєм на землі: добрі, роботящі люди,родючі землі,мелодійна мова,красиві жінки, відважні чоловіки, а саме головне бажання об'єднуватись за ради спільної справи. Спасибі за гарний вірш.
Олекса Світлий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячний Вам за відгук. Пробачте за відвертість, але не можу збагнути, що змусило приємну молоду людину узяти нік capusta? Мені здається, Ви заслуговуєте на краще.
Сердечно вдячний Вам за відгук. 
Пробачте за відвертість, але не можу збагнути, що змусило приємну молоду людину узяти нік capusta? Мені здається, Ви заслуговуєте на краще. 
КАПають мудрістю УСТА 
