Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: Я НЕ ПРОСИВ І НЕ БЛАГАВ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: Я НЕ ПРОСИВ І НЕ БЛАГАВ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 32
Персональный ЧАТ Didol
Персональный ЧАТ MaRiK29
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Redivivus et ultor
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ Іванка
Персональный ЧАТ Ірина Кохан
Персональный ЧАТ Віктор Ковач
Персональный ЧАТ Вікторія Т.
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Володимир Мілянчук
Персональный ЧАТ Вячеслав Алексеев
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Зоряна Кіндратишин
Персональный ЧАТ Леонід Федорів
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Марина Мирошина
Персональный ЧАТ Ніна-Марія
Персональный ЧАТ НАСИПАНИЙ ВІКТОР
Персональный ЧАТ Надія Рубінська
Персональный ЧАТ Наслідок Самотності
Персональный ЧАТ Пётр Корнейчук
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Чёрный ворот
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Юля Гармаш
Персональный ЧАТ Ярослав К.

Пошук


Перевірка розміру




Я НЕ ПРОСИВ І НЕ БЛАГАВ

Я не просив і не благав, Не смів про це фантазувати. Вже не шукав, не вимагав, Не мав надії покохати. Не вірив навіть сам собі, Що віщі сни, тепер я знаю! Немає місця там журбі, Коли у юність попадаю. Хлоп’ячі витівки бува, Моїх ровесників шокують. Та їх насмішки і слова Мене ні трохи не хвилюють. Їм просто заздрісно, що я, Так безоглядно закохався. Ти – як зоря зійшла моя, Якою я зачарувався! Магічним розрізом очей, Чарівністю та глибиною, Украла сон моїх ночей, Хоч скроні вкрились сивиною. Їх поволока, ворожба, Мене у юність поманила. Магічно-чорна їх зваба В свої тенета полонила. Я втратив спокій, сон – нехай, Мізерна плата за кохання. Коли душа попала в рай, То забуває про страждання! 10.04.2012 р.

ID: 479284
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 13.02.2014 22:09:35
© дата внесення змiн: 13.02.2014 22:09:35
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (525)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

korjovvd, 27.03.2015 - 07:20
give_rose дуже добре
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар korjovvd, 01.01.1970 - 03:00
scenic Може й повірю....
 
Левчишин Віктор, 14.02.2014 - 18:25
Щиро радий за Ваші почуття тоді! friends
 

Нові твори