Ти пахнеш димом вигорілих шин,
Так пахнуть гідність, правда і свобода!
Тебе не раз висміював заброда,
Що ти своїй Вітчизні гідний син.
А ти стояв, упертий і міцний,
Незламний духом нації будитель!
Твій сивий дід, повстанець, довгожитель,
Не раз хрещений в полум’ї війни,
Благословляв тебе на шлях гіркий,
О, нелегкий він, хлопче, і не битий!..
Колючим дротом густо оповитий,
Бо кров’ю вмиті праведні стежки.
Долаючи тривогу, біль і страх,
Твоя завчасно мати посивіла,
Вона тебе, як славного Ахілла,
Щовечора купає в молитвах.
А в день, як стихнуть вибухи пожеж,
Ти зі щитом холодним чи на ньому
Через поріг до батьківського дому
Черлено-чорний прапор занесеш...
Ты пахнешь дымом от сгоревших шин...
Ты пахнешь дымом от сгоревших шин,
Так пахнут только правда и свобода!
И пусть смеются над тобой уроды,
Что ты отечества достойный сын.
А ты стоял, ты не сгибал спины
Упрямый, крепкий, нации строитель!
Твой дед седой, повстанец, долгожитель,
Не раз крещенный в пламени войны,
Благословил тебя на горький путь,
О, не проторенный он, друг, не битый!..
Колючей проволокой весь увитый,
Умыта кровью праведности суть.
Преодолев тревогу, боль и страх
Так рано твоя мама поседела
Она тебя, как славного Ахилла,
Хранит молитвами в отчаянных боях
А в день, когда повержен будет враг,
Ты со щитом холодным иль на нем
Через порог родительского дома
Внесешь свой красно-черный флаг...
(перевод - Светлана Радич)
Я живу Майданом кожен день. Чогось моя поезія мовчить, не пишеться. Більше часу приділяю увагу коментарям в інтернеті: як краще пояснити, принести користі для України. А в тебе, Наталю, виливаються на папір правдиві рядки сьогодення. Дякую, за таку хорошу поезію.
Наталю, Ви молодець! Так майстерно написано. Дуже шкода українців. Справжніх, а не тих, що називають себе такими. Бруду справді дуже багато. Та все це розраховано на людей легковірних. З повагою і захопленням відношусь до Майданівців. Хай Бог береже їх та їні сім"ї!
Ти пахнеш димом вигорілих шин,
Так пахнуть гідність, правда і свобода!
Тебе не раз висміював заброда,
Що ти своїй Вітчизні гідний син.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сміються ті, хто сміється останніми. Без роду і племені людина, як перекотиполе, тому її ніщо не пов'язує із землею, на якій вона проживає, хіба тільки матеріальні статки. Та найбільше болить те, що такі заброди ще й висміюють любов до України і називають український патріотизм фашизмом. Дякую, Вікторе!
Сильнючо! На жаль, у наших славних Ахіллів є спільна "ахілесова пята" - лідери опозиції... Це й гальмує успіх...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль... І підозри виявилися не безпідставними. Чимало людей розчарувалися, бо амбіції лідерів взяли гору над обов'язком і справою честі. Надіємося, що зайдеться справді гідний лідер. Дякую, Сергію!
Вона тебе, як славного Ахілла,
Щовечора купає в молитвах. - так, вся Україна зараз молиться - за винятком антиукраїни, але вони також мають свої молитви до своїх богів, либонь... настав час виявлення прихованих сутей...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, люба Валю, антиукраїна не дрімає і відпрацьовує вкладені в неї кошти. Зараз інтернет кишить прихованими тролями, які всіляко паплюжать Майдан, ділять Україну і вступають в гостру полеміку з патріотами. Та отримані ними гроші швидко закінчаться, а совість назавжди залишиться брудною. Дякую Вам за свідому патріотичну позицію!
Коли дивлюся на стійкість наших хлопців і дівчат, хочеться кожного притиснути до грудей і подякувати за таку відвагу, за таку любов до Батьківщини. Дуже гарний вірш, Наталю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, Наталочко: нашою молоддю треба пишатися, як і кожним щирим патріотом, який зараз на барикадах. Дякую Вам!